устоювати


устоювати
(всто́ювати), -юю, -юєш, недок., усто́яти (всто́яти), -о́ю, -о́їш, док.
1) Утримуватися у вертикальному положенні, не падати.
2) Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню.
3) тільки док. Витримати натиск, напад.
4) Виявляти витримку, не піддаватися впливові кого-, чого-небудь. || Виявляти силу, стійкість у боротьбі за існування.
5) за когощо, заст. Заступатися. || перех. Відстоювати.
6) тільки недок., заст., рідко. Наполягати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.